Перша  рівненська  урбаністична  та  креативна  лабораторія

Лабораторія – це місце, де роблять експерименти! Іноді невдалі, не з тим результатом, але там постійно відбувається магія відкриття чогось нового і там постійно можна зустріти натхненних людей, які можуть забувати поїсти або поспати, але які горять своєю ідеєю і надихають інших стати на крок ближче до своєї мрії.

Для нас такою лабораторією є ціле місто, наше Рівне – місто студентів, водночас історично старе і молоде, адже кожен десятий в місті – студент або навчається. Втім, нашому місту бракує системності і цілеспрямованості, згуртованості. І саме тому, ми запустили проект Urban Creativity Lab, який включає три основних частини – урбаністику та міські дослідження, нові цифрові технології для збереження культурної спадщини міста та розвиток креативних індустрій як економічний пріоритет нашого міста.

Отже, спочатку ми досліджували місто, лише одну його вулицю. Скажімо, це було перше таке громадське дослідження за участі активних рівнян, архітекторів, дизайнерів, студентів, молодих сімей та старших людей. Було обрано одну вулицю – Симона Петлюри – в старому місті, яка має свої особливості. За основу дослідження було взято 12 критеріїв Яна Гейла про розвиток публічних просторів міста. Наша дослідницька група склала близько 15 осіб, які розділились на три команди, які фіксували захист, комфорт та задоволення вулицею. Спостереження фіксувались на фотокамеру, в опитувальних листах та під час спілкування з перехожими та мешканцями вулиці.
Завершенням міської прогулянки стала урбан-кав’ярня – обговорення побаченого з метою визначення, що можна зробити на вулиці з орієнтацією на мешканця.

Принципами громадської кав’ярні є:
- Відкритість – слухати і поважати інші точки зору;
- Сприйняття – утримання від суб’єктивної оцінки;
- Цікавість – спроба зрозуміти позицію інших, а не переконування у своїй правоті;
- Відкриття – пошук нової інформації і додаткові запитання;
- Щирість – говорити про те, що саме тебе цікавить;
- Стислість – говорити щиро і від серця, але без заглиблення у деталі.
Результати обговорення доповнили також результати он-лайн анкетування під час реєстрації на подію. Мета анкети була не лише познайомитись із учасниками, але й узнати їх думку про вулицю і які проблеми вони бачать тут.
Під час дискусії сформувались два проекти ревіталізації публічних просторів на вулиці Симона Петлюри – сквер біля Драматичного театру та майданчик біля Лялькового театру. Також було визначено рекомендації по вулиці – основні проблеми та можливі рішення.
Через тиждень команда молодих урбаністів і постійних учасників проекту Urban Creativity Lab зібралась для обговорення іншої важливої теми для міста – чи потрібно взагалі вчитись урбаністиці? До нас завітав архітектор з Києва, Роман Помазан, який також представляє проект UrbanLabKyiv і є продюсером документального фільму «Урбан рефлексії» про розвиток Києва. Під час лекції було презентовано основні виклики та перспективи навчатись урбаністиці і чому це важливо для сучасних українських міст. Головна ідея – навчатись цьому необхідно для розвитку міських спільнот, при цьому не варто копіювати чужий досвід, треба виробляти власні практики і рішення для міста.
Тож для закріплення партисипативних практик ми провели польове дослідження і запитали рівнян чи вони мають щасливі місця в нашому місті. Натхненням для такого дослідження стала робота канадського урбаніста Чарльза Монтгомері про щасливі міста і ті фактори, що впливають на щастя людини в місті.


За Монтгомері елементами гарного життя є:


- соціальні звязки


- радість проти болі


- здоровя


- добробут/рівність


- вдосконалення/майстерність


- свобода


- значення/приналежність


В центрі має бути доступ до їжі, житла, безпеки. Взаємодія цих елементів дає стійкість розвитку міських спільнот.
Отже, ми спробували започаткувати нанесення цих зон або точок щастя на карту міста для пошуку тенденцій та закономірностей, де в місті люди почуваються щасливо – в парках, вдома, в своєму районі, серед людей, в транспорті і т.д. Люди на вулиці дивувались та неохоче відповідали на наші питання адже це напевно вперше, коли їх питають про щастя в місті. Відповіді були різноманітні – від бажання створити більше зелених зон, до вдосконалення транспортної інфраструктури і системи прибирання міста. Найбільш проблемними і нещасливими люди називали спальні мікрорайони, хоча там проживає значна частина мешканців міста, але там не відбуваються події і немає залучення і соціального життя.

Не менш важливою частиною міста є культурна діяльність мешканців міста. Історично так склалось, що Рівне не має значних історичних та культурних пам’яток. Втім, ми слідкуємо за останніми технологічними новинками у галузі збереження і відтворення культурної спадщини і хочемо розвивати ці технології на базі технологічного університету. Отже, ми запросили до нас в гості найбільш просунутих спеціалістів, які розвивають цифрове сканування об’єктів культурної та архітектурної спадщини – громадську організацію «Pixelated realities», які мають вже багатий досвід сканування культурних об’єктів у Києві та Одесі і займаються поширенням ідей віртуальної реальності для культурної спадщини в Україні.


Подія включала дві частини:
По-перше, презентація роботи організації і тенденції технологій віртуальної реальності для різних сфер життя. Також у парку Шевченка було проведено пробне сканування скульптури, щоб подивитись на процеси фотограмметрії вживу. По-друге, знайомство з процесами обробки та створення віртуальних моделей. Власне, скульптуру з парку тепер можна побачити он-лайн (https://sketchfab.com/models/eb3df9205e3d4ab4a3f59b504312f64f).
https://issuu.com/antonshynkaruk/docs/pixelated_realities
Також для визначення потенційних місць історичного сканування ми відвідали Тараканівський форт. Через особливості природи та погоди, відсутність електрики, сканування такого об’єкту можливе лише навесні. Було обговорено подальші плани співпраці та створення місцевого осередку цифрового сканування історичної спадщини Рівненщини.
Що стосується креативних індустрій, на нашу думку, менеджерам культури міста, командам фестивалів, театрам, літературним проектам та представникам креативного бізнесу не вистачає якісних прикладних знань та компетенцій, тому заключна подія “Urban Creativity Lab” мала назву “Івент-маркетинг. Розвиток культурних проектів”.
Запрошеними експертами стали Ольга Сафина та Дарья Кольцова. Ольга Сафина - арт-директор національного виставкового центру ВДНГ, який нещодавно став площадкою таких фестивалей, як Atlas Weekend, ГОГОЛЬFEST та інших мистецьких подій. В резюме Ольги – кураторство таких популярних місць Києва, як "Креативний простір "Часопис" та публічний мультимедійний простір "FEDORIV Hub". Ольга вважається одним з кращих фахівців країни з організації заходів.
Ольга Сафина.
Ивент-маркетинг культурных событий
https://www.youtube.com/watch?v=nsY5W_qA4VQ
https://www.youtube.com/watch?v=g7WFw1MbDEI
https://issuu.com/antonshynkaruk/docs/rivne_2016

Дарья Кольцова - художниця, перфомер, куратор напряму «Візуальне мистецтво» міжнародного фестивалю ГОГОЛЬFEST (2014, 2015), куратор проекту «Декомпресія», показаного в рамках першого фестивалю української сучасної культури “Ukraine. Scene Libre” в Парижі, засновниця культурної платформи Drukarnia в Івано-Франківську, номінантка премії PinchukArtPrize та переможниця конкурсу МУХІ 2016.
Darya Koltsova.

Події такого масштабу та якості, тим більше безкоштовна, вперше проводился в Рівному, і привернула увагу достатньо великої кількості профільної аудиторії. Взагалі, ми від всього серця хочемо подякувати Ґете-Інституту в Україні за можливість реалізувати даний проект.